You are here

Миколаївська церква

Розташування

Церква Святого Миколая
вул. Б. Хмельницького, 28а
Львів
Ukraine
49° 50' 50.4744" N, 24° 1' 44.202" E

Image: 

вул. Б. Хмельницького, 28а

Миколаївська церква Найдавніша пам'ятка монументальної архітектури Львова -церква св.Миколи під горою Будельницею на вул. Богдана Хмельницького (колишній Волинський тракт).

За традицією вважається двірською княжою церквою, заснованою ще в ХІІІ ст., яка служила не тільки храмом, а й осередком громадсько-політичного життя. Пізніше, з 1544 р., при ній існувало Миколаївське братство, членами якого були українські ремісники. У міських актах вона вперше згадується під 1445 р.

Пам‘ятка не зберегла свого первозданного вигляду. Його змінили грунтовні перебудови після пожеж 1623 та 1800 рр., коли згоріли криті гонтом дахи, купол і вежа-дзвіниця над бабинцем. Церква являє собою своєрідну хрещату в плані споруду з квадратною навою, навколо якої групуються об‘єми вівтаря з півкруглою апсидою, прямокутного бабинця і бічних каплиць, також з півкруглими апсидами.

Нава і вівтарна частина завершені типовими для української архітектури банями з ліхтарями. Об‘ємно-планувальна композиція Миколаївської церкви зближує її з храмами Київської Русі, а також має аналоги в архітектурі південних слов‘ян. Від будівлі ХІІІ ст. залишилися план, нижня частина кам‘яних стін і відкриті з-під тиньку апсиди, вимурувані з тесаних блоків білого вапняку. Застосування у будівництві тесаного білого каменю було поширене в ХІІ-ХІІІ ст. у Галицько-Волинській Русі.

Поєднання класичного візантійсько-руського хрестовокупольного плану з романською будівельною технікою витворило новий самобутній стиль, характерний для зодчества давньої Галичини. Будівля зведена на старому цвинтарищі, а це, в свою чергу, підтверджує існування на цьому місці давнішої, можливо, дерев‘яної церкви. Із старовинних пам‘яток мистецтва тут збереглися ікона Федора Тіронського (ХVII ст.) та ікона Богоматері, яка є цінним твором львівського малярства першої половини ХVII ст., за стилем близька до школи художника Федора Сеньковича.

Джерело #2

Православна церква Святого Миколая (вулиця Богдана Хмельницького, 28 А) – найдавніша споруда Львова, зразок давньоукраїнської архітектури XIII століття. Головним храмом давньоукраїнського Львова, його духовним центром була найдавніша споруда, зведена з нагоди закладення міста – церква Святого Миколая. Князь Лев грамотою 1292 року надав церкві право довічного володіння землею. Вважається, що цей храм був надвірною церквою галицько-волинських князів та їх родинною усипальницею. Грубі стіни вимурувані з тесаних білокам’яних блоків, над якими здіймаються бані з ліхтарями. Церкву спорудили з урахуванням вимог візантійського зодчества: в плані будівля творить хрест з напівкруглою апсидою. Згідно з православним обрядом невідомий архітектор надав їй плану грецького рівнораменного хреста і цим вона схожа до православних храмів південних країн. Церкві протягом її багатовікової історії дошкуляли численні пожежі, повені, пошесті, навали іноземних завойовників. Часто храм горів і грабувався, однак у церкві все ж збереглися священні реліквії. Перебуваючи у Львові антіохійський патріарх Йоахим благословив храм часткою мощів святого Миколая. А ще до святинь, що ними донині пишається церква, належить ікона святого Миколая Чудотворця, на якій він зображений у ризах візантійського взірця на золоченому тлі. З колишньої церкви Святого Теодора, що стояла неподалік, збереглася ікона святого Теодора Тиронського як пам’ять про українські храми, знищені австрійською владою наприкінці XVIII століття. Фрески головного фасаду виконав у 20-х роках минулого століття український митець Петро Холодний-Старший.

Section: 
Church